Коли ми кажемо, що цінуємо здоров’я, свободу, гроші чи ще щось, то ніби зводимо їх разом. Але варто попросити людину пояснити, чому вона цінує різні складові свого життя, – і ціннісна конструкція проявляє свою складність. Саме це зробили дослідники Інституту соціології НАН України в проекті «Системний підхід до соціологічного вивчення індивідуальних цінностей: емпіричні імплікації» (2021-2022 роки, керівник проекту – д.соц.н. Сергій Дембіцький). Зокрема, ними було проведено серію з 40 напівструктурованих інтерв’ю (дані збирали Сергій Дембіцький, Сергій Солодько та Оксана Жуленьова). Спочатку учасники ранжували за особистою важливістю 13 індивідуальних цінностей, до складу яких входили багатство, дозвілля, психологічний комфорт, влада, здоров’я, домашній комфорт, самореалізація, свобода, знання, міжособистісні стосунки, статус, краса й моральність. Після цього, власне, починалося інтерв’ю – дослідники просили учасників розповісти, чому кожна з них важлива та який смисл вони у них вкладають. Один з наскрізних патернів, який був зафіксований в цих інтерв’ю, стосується ресурсності (докладно про цей феномен та його роль для індивідуального благополуччя див. за посиланням): люди раз по раз описували цінності не як самоціль, а як ресурс-засіб, «паливо» чи передумову для чогось іншого.

Згідно з концепцією забезпечення національної системи стійкості, що була затверджена указом Президента України №479/2021 27 вересня 2021 року (Президент України, 2021), національна стійкість – це «здатність держави і суспільства ефективно протистояти загрозам будь-якого походження і характеру, адаптуватися до змін безпекового середовища, підтримувати стале функціонування, швидко відновлюватися до бажаної рівноваги після кризових ситуацій». Вже з цього визначення стає очевидною виправданість акценту на суспільних конфігурацій за розгляду національної стійкості.

The changes in public opinion in Ukraine following the onset of the full-scale invasion by the Russian Federation in 2022 were somewhat paradoxical. Despite the invasion marking the toughest period of the war for the Ukrainian state, Ukrainians' assessments of socio-political issues shifted dramatically for the better. This change encompassed various aspects, including the country's economic condition, attitudes toward the state leadership, and the importance of the democratic trajectory in the country's development.